Ракета для Філатова і східно-українська мова: ТОП-5 головних політичних подій 2021 року на Дніпропетровщині – Дніро News

Ракета для Філатова і східно-українська мова: ТОП-5 головних політичних подій 2021 року на Дніпропетровщині

Ракета для Філатова і східно-українська… У 2021 році мітингувальники запустили Філатова у космос

На Дніпропетровщині упродовж 2021 року сталося багато подій політичного і суспільного характеру, які заслуговують на увагу. Деякі були скандальними, деякі трагічними, а в інших випадках просто мають важливе значення для місцевих громад. Depo.Дніпро вирішив звернути увагу на найважливіші.

1. Філатов і демарш “Слуг народу”

Політичний рік у Дніпрі після місцевих виборів 2020 року минув відносно спокійно у порівнянні з попередніми роками. Певні спалахи протистояння опозиції і мера Бориса Філатова були, але вони мали епізодичний характер. Судячи з усього, розклад сил у міськраді такий, що коаліція більшості із “Пропозиції”, ОПЗЖ, “Європейської солідарності” та “Блока Вілкула” поки що стійка.

“Слуги народу” лише одного разу влаштували справжній демарш – на сесії міськради у середині серпня. Міського голову з рівноваги вивели депутати-жінки від опозиційних фракцій. Філатов навіть назвав сесію “жіночим днем” у міськраді. Бо спочатку депутатка від “Громадської сили” Катерина Збарська заявила, що фракція не голосуватиме за бюджетні питання, оскільки вважає недоцільним і навіть “хамством” спрямовувати кошти на паркувальну інспекцію, утримання “ручного” телеканалу міської влади і піар мерії у той час, коли не вирішені першочергові проблеми міста. Згодом і представниці “Слуг народу” підтримали хвилю критики Філатова – у питання функціонування ОСББ, реконструкції парків.

Остаточно терпець йому увірвався, коли депутатка від “Слуги народу”, завідувачка консультативної поліклініки лікарні імені Мечникова Єсенія Тарасова висловила пропозицію щодо посилення роботи з протидії COVID-19. Вона розкритикувала велике скупчення людей під час святкування Дня міста у Дніпрі і запропонувал доручити профільному департаменту розробити заходи, спрямовані на уникнення скупчення городян у місті. Міський голова зазначив, що такі пропозиції треба було робити раніше, приносити у депутатські комісії, а не “грати” на цьому під час сесії.

У підсумку представникам опозиції надалі не давали слова для виступів, вони намагалися докричатися без мікрофону, і зрештою фракція “Слуги народу”, а разом із нею депутати від “Громадської сили”, залишили сесійну залу. 

На Дніпропетровщині упродовж 2021 року сталося багато подій політичного у суспільного характеру, які заслуговують на увагу. Деякі були скандальними, деякі трагічними, а в інших випадках просто мають важливе значення для місцевих громад.

2. Смерть міського голови Кривого Рогу Павлова

У Кривому Розі 15 серпня загадково загинув міський голова Костянтин Павлов. 

Його знайшли з вогнепальним пораненням у заміському будинку у селі Вільне. На місце були викликані правоохоронці. Попередньо експерти встановили, що Павлов застрелився. За фактом події відкрили кримінальне провадження за ст. 115 Кримінального кодексу України – умисне вбивство. У будинку, де провів останні хвилини життя загиблий мер Кривого Рогу, знайшли дві записки. Щоправда, вони стосувалися догляду за тваринами.

Соратники Павлова поставили під сумнів версію про самогубство, натякаючи, що його застрелили. Дружина загиблого мера офіційно відмовилася співпрацювати зі слідством, проте адвокатам розповіла, що Павлов в останній тиждень перед загибеллю побоювався повертатися додому. Більш того, упродовж кількох тижнів над будинком Павлова літали квадрокоптери. Також Павлов боявся підходити до вікон будинку. Він забороняв дружині виходити надвір й вивішувати прання на другому поверсі будинку, а просив робити це на першому.

Загибли мер Кривого Рогу Павлов

Згодом у мережі виклали повне відео останніх годин життя Павлова, які засвідчували, що він таки вкоротив собі віку. Слідство поки що триває, а на його тлі у Кривому Розі фактичним керівником міста став багаторічний мер Юрій Вілкул. Як мінімум до весни, коли мають відбутися позачергові

Не можна не звернути увагу на той факт, що слідом за Павловим загинули два його брати. Зокрема, 18 жовтня у квартирі було виявлено тіло 44-річного чоловіка. На ньому не було тілесних ушкоджень. Він виявився рідним братом екс-мера – Андрієм. А на початку листопада був знайдений повішеним і 50-річний двоюрідний брат Павлова – Борис. 

3. Побиття журналістів і ракета для міського голови

Політичне загострення у Дніпрі відбулося також влітку, коли вперше за багато років на площі перед будівлею мерії відбувся багатотисячний мітинг проти міського голови. Головною вимогою мітингувальників була ліквідація КП “Муніципальна варта” яку учасники акції назвали приватною армією Філатова.

Річ у тім, що 2 липня під час демонтажу білбордів у Дніпрі побили журналістів двох телеканалів. На перехресті вул. Юрія Савченка та пр. Пушкіна під час демонтажу білбордів троє чоловіків побили оператора, пошкодили його відеокамеру і телефон журналістки. Врешті трьом чоловікам 21, 24 та 31 років вручено повідомлення про підозру у вчинені кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) та ч. 2 ст. 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України.

Підприємці Дніпра під час мітингу нагадали, які кілька років тому “Муніципальна варта” теж застосувала силу до них під час демонтажу кіосків. Учасники акції ухвалили резолюцію, в якій вимагали від місцевих депутатів припинити діяльність “комунальних силовиків”, а також закликали президента винести на розгляд Верховної Ради законопроект про ліквідацію “Муніципальних варт” по всій Україні.

Посеред акції її учасники влаштували перформанс – символічно запустили у космос на повітряних кульках ракету із фото міського голови.

4. Закриття модульного містечка для переселенців у Павлограді

Проблема переселенців на Дніпровщині завжди стояла гостро, а особливо у містах Західного Донбасу. Павлоград залишався останнім бастіоном, де працювало модульним містечко. Але у 2021 було ухвалене рішення про його демонтаж.

Це можна назвати вольовим політичним рішенням міського голови Анатолія Вершини, який вважає, що можна розв’язати проблеми переселенців у місті іншими шляхами, а сам факт існування містечка в його нинішньому вигляді лише створює соціальну напругу у Павлограді.

Місцева влада до літа 2022 року планує повністю виселити людей. При цьому, щоб саме містечко не розтягли по шматках, його планують сховати за парканом, який спеціально збудують.

Модульне містечко у Павлограді

Головна причина, чому містечко закриють, полягає в тому, що його мешканці мають великі борги за комуналку, яку компенсують з міського бюджету. У міськраді заявляють, що утримувати містечко дорого. Щороку на це виділялося 3 млн грн. Крім того, там постійно виникають бійки. Тому упродовж зими-весни 2022 року містечко де-факто ліквідують.

Нині у містечку мешкає 51 родина – 122 особи. Соціальні служби Павлограда провели опитування і з’ясувалося, що 55% переселенців ще не знають, де вони житимуть.

“Перспектива модульного містечка не зрозуміла, ми можемо ухвалити радикальне рішення – закрити його у зв’язку із тим, що термін його експлуатації сплив ще 3 роки тому. Юридично ми маємо право це зробити”, – сказав міський голова Анатолій Вершина.

5. Пристрасті навколо мови

Дніпровщина – патріотичний регіон, проте місцеві політики інколи потрапляють у скандальні ситуації, демонструючи неповагу до української мови. Цього разу виникли кілька мовних скандалів, які, щоправда, не мали продовження.

Зокрема, у лютому під час сесії обласної ради першому заступнику голови Геннадію Гуфману зробили зауваження, що він виступає російською мовою. Присутні у залі депутати закликали депутата від ОПЗЖ говорити державною мовою, на що він заявив, що це не стосується рішень, які ухвалює рада.

“Якщо можна, я буквально кілька слів східно-українською. Я розглядав сесію облради як місце, де вирішуються насправді господарські питання і проблеми, які турбують жителів нашої області. Он там в коридорі чекають на нас камери, там ми можемо зробити політичні заяви, а тут треба займатися господарством”, – сказав він.

Як відомо, ще минулого року у Дніпрі обговорювали вчинок заступника міського голови Дніпра Михайла Лисенка, який заявив, що зареєстрував на сайті президента України петицію “Про перейменування російської мови на південноукраїнську”. Тоді він пояснив свій вчинок тим, що на темі мови спекулюють під час виборів. Звичайно, все це було не серйозно.

А от сам Філатов на повному серйозі пояснив, чому говорить і пише російською. “Так, я думаю, говорю і пишу російською. І мене ніхто не змусить робити інакше, тому що моя покійна мати – вчитель російської мови та літератури, а батько – філософ”, – написав Філатов.

Пості Філатова про мову

Пост Філатова про мову продовження

Слід також зазначити, що саме у 2021 році Дніпропетровський окружний адміністративний суд скасував рішення Дніпропетровської облради, яке надавало російській мові статус регіональної. Позов на скасування регіонального статусу російської мови подавала прокуратура.

Будьте постійно у курсі подій – підписуйтесь на канал «Дніро News» у Google новини та Facebook.



ВІД MY.UA


ВІД LUCKYADS


ВІД OBLIVKI


Від Smi.biz

Мы в соц. сетях

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com