За рік закінчити війну не вдалося – що робитиме Україна для миру на Донбасі далі? - Дніро News

За рік закінчити війну не вдалося – що робитиме Україна для миру на Донбасі далі?

Рік, що його Володимир Зеленський відводив на завершення війни на Донбасі – минув. Відлік Президент України вів від Нормандського саміту і зустрічі із президентом РФ Володимиром Путіним в Парижі 9 грудня торік. Та чи став мир на Донбасі ближчим за цей час? І що далі, якщо «план А» – не спрацював?

«Зустріч була довгою, складною. Дійсно, настрій зусторічі більше позитивний», – дещо стомленим голосом відповідав Володимир Зеленський на пресконференції , сидячи за одним столом із Ангелою Меркель, Емануелем Макроном та Володимиром Путіним. Попри стримані усмішки на камери – вже тоді президенти говорили кожен про своє: «В Мінських домовленостях ви, візьміть, будь ласка, і прочитайте, що там написано. Там написано: Україна бере, починає встановлювати контроль на цій території, на цій ділянці кордону на наступний день після виборів», – говорив Володимир Путін.

Вже на саміті Нормандської четвірки президенти України і Росії говорили кожен про своєВже на саміті Нормандської четвірки президенти України і Росії говорили кожен про своє.

«Я, звісно, піднімаю питання про те, щоб передача кордону була до проведення місцевих виборів. Я, мені здається, дуже аргументовано говорю, але поки у нас різні погляди», – відказував йому Володимир Зеленський.

Інших зустрічей Нормандської четвірки не відбулося. Хоча лідери і планували зібратися знову. Домовленості – розвести війська, розширити мандат ОБСЄ на Донбасі, взаємно звільнити всіх утримуваних та інші – так і залишилися лише домовленостями. Відведений Володимиром Зеленським на закінчення війни на Донбасі рік закінчився – з Володимиром Путіним він більше не зустрічався.

«Зустрічі не може бути, оскільки домовлятися, фактично, немає про що. Те, що вимагає Російська Федерація – неприйнятне для української сторони, а російській стороні, так само як і протягом усього 2020 року, невигідна зустріч заради зустрічі. Наступна Нормандська зустріч потрібна Володимиру Путіну з розумінням, що українська сторона погодиться на ряд принципово важливих для Росії речей», – каже політична аналітикиня фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна.

Глухий кут в перемовинахТим часом зустрічі Тристоронньої контактної групи в Мінську щодо врегулювання ситуації на Донбасі теж не дають результату весь рік, окрім перемир’я, якого дотримуються усе менше – 4 грудня бойовики застосували на Донбасі артилерію, а наступного дня українського військового поранив снайпер. Леонід Кравчук, голова української делегації в ТКГ говорить про недоговороздатність РФ: «Всі рішення, які вже прийняті в рамках Тристоронньої контактної групи, які торкаються Донбасу і технічно повинні виконуватись – Росія їх прив’язує до політичних рішень. Вони шукають будь-яку причину і будуть шукати, якщо не знайдуть – то створять її штучно для того, щоб Мінські перемовини загнати в глухий кут остаточно».

Виходить дивна ситуація – Росія, виходячи з її заяв, не бере участі в перемовинах.

До прикладу, під час місцевих виборів в Україні Росія вимагала скасувати постанову парламенту, яка забороняла проведення голосування в ОРДЛО. Тепер же РФ нав’язує українській стороні так звану дорожню карту від бойовиків. Хоча ОРДЛО – не бере участь в перемовинах.

«ОРДЛО не уповноважене ніким підписувати такі документи. Тому виходить дивна ситуація. Росія, виходячи з її заяв, не бере участі (в перемовинах – ред.) як сторона і не хоче подавати документи до Тристоронньої контактної групи для врегулювання ситуації на Донбасі, але втручається на Донбасі і звертається до уповноваженого представника ОБСЄ з проханням розповсюджувати документи ОРДЛО».

Росія ставить на ОРДЛОРФ з усіх сил намагається легітимізувати угрупування «ЛДНР». На початку грудня запросила їхніх представників на неформальну зустріч радбезу ООН – онлайн, але її майже усі країни проігнорували.

«Це зібрання – воно не відбувається в офіційному залі засідань Ради безпеки. Це як додатковий такий інструмент. Це показує всі ризики міжнародної системи, коли, в принципі, є механізми, «чорний хід», через який Росія може спробувати, – і вона це робить, – легалізовувати свої дії і окремих акторів на міжнародному просторі», – каже експерт-міжнародник Олена Снігир.

Вже неодноразово в Європі відкривали так звані «представництва «ДНР» – по факту це звичайні громадські організації.

Але міжнародний рівень – це не вперше. До того вже відкривали так звані «представництва» угрупувань в різних країнах – Чехії, Італії, Греції. Десь їхню роботу зупинили зусиллями українських дипломатів. Десь ці громадські організації продовжують працювати.

«Росії кричуще важливо вийти з цього конфлікту. Перестати бути стороною в цьому конфлікті. Як тільки Україна візьме на себе, погодиться, хоча б частково, хоча б в якійсь формі легалізує це на міжнародному рівні – що ми ведемо переговори з цією стороною, з невизнаними «республіками» – все, крапка».

Прозгнози і реальність

На початку цього року аналітики центру «Нова Європа» прогнозували 8 сценаріїв розвитку подій на Донбасі в 2020-му: статус кво, заморожування, реінтеграція, особливий статус, військова операція, російське вторгнення, вихід з Мінських перемовин і миротворці. Справдився найбільш вірогідний – нічого не змінилося.

«Доволі скептично всі висловлювалися щодо того, що Росія піде на заморожування конфлікту з Україною. Дослівна репліка більшості учасників нашого дослідження була така, що Росія надто багато вклала у цей конфлікт і надто високі ставки щодо України, щоби вона зараз відмовилася від попередніх підходів і пішла на такий серединний, транзитний сценарій, як, наприклад, замороження конфлікту», – розповідає перший заступник директора Центру «Нова Європа» Сергій Солодкий.

Офіційно в Україні поки не кажуть, що робитимуть за рік після Нормандської зустрічі. Експерти твердять, що в офісі Президента бачать 3 шляхи: і далі домагатися змін в Мінську, призупинити перемовини без виходу з них або знову згадати про миротворців. Зосередяться на першому варіанті.

Дуже важливо на чому ми завершимо – хто поставить оцю дипломатичну крапку.

«Зиск цього плану не в тому, що він призведе до домовленості між Україною і Росією. Ні, не призведе. Але є велика різниця на якій ноті активны дипломатичні перемовини призупиняються. Навіть якщо це відбудеться. Тобто якщо не буде далі активних перемовин і активних спроб домовитися – це дуже важливо на чому ми завершимо. Хто поставить оцю дипломатичну крапку. Бо коли відбудеться потім активізація цих перемовин – ми будемо повертатися до того, на чому зупинилася Україна. Зокрема на цих критично важливих для нас пунктах про кордон, про демілітаризацію», – пояснює політична аналітикиня Марія Золкіна.

Втім, після завершення «року Зеленського» діяти по-іншому може і Росія, припускає Сергій Солодкий.

«Росія теж частково реагувала на цей дедлайн, оголошений Зеленським. Давала йому «шанс», в лапках, прийняти вимоги Росії за цей рік. Відповідно, якщо Зеленський не приймає ці вимоги, то Росія залишає за собою право на дестабілізацію», – каже експерт.

В новому році Україна сподівається на підтримку Західних партнерів – крім Європи тепер ще й на США. Але того оптимізму, що був рік тому на перемовинах щодо ситуації на Донбасі – вже немає.



ВІД OBLIVKI



ВІД LUCKYADS


Від Giraff


Від Smi.biz

Мы в соц. сетях

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com